LL-37: антимікробний пептид з ефектами імунної системи
LL-37 (також відомий як CAP-18 або LL37) — це група пептидів, відомих як кателіцидини. Вони містяться в лізосомах макрофагів та інших лейкоцитів. Наукові дослідження показали, що вони відіграють важливу роль в імунному захисті проти бактерій, грибків і вірусів.
LL-37 є єдиним відомим людським кателіцидином. Це пептид довжиною 37 амінокислот, який є амфіпатичним (має компоненти, що притягують і відштовхують воду) та утворює альфа-спіраль. Він володіє широкою активністю проти ряду патогенних мікроорганізмів, а також вважається, що він відіграє центральну роль в імунному захисті. Останні дослідження показали, що LL-37 може активувати інші компоненти імунної системи, такі як опасисті клітини (пов'язані з алергією), моноцити, Т-лімфоцити та нейтрофіли. Він також сприяє загоєнню та росту кровоносних судин (ангіогенезу).
LL-37 ― застосування
Staphylococcus aureus, або коротко — стафілокок, є однією з найбільших проблем сучасної медицини, особливо через те, що він став стійким до низки антибіотиків. Дослідження LL-37 показують, що він ефективний проти стафілокока при наномолярних концентраціях, знищує бактерії як при проникненні в клітини, так і поза ними, і є ефективнішим за звичайні антибіотики. Ці властивості роблять LL-37 особливо цікавим для медичної галузі, і є надія, що пептид буде корисним при лікуванні хронічних інфекцій, таких як ті, що уражають людей із діабетом або імунною дисфункцією. Що робить LL-37 особливо цікавим, так це його здатність впливати безпосередньо на ліпідну мембрану бактерій, змінюючи її структуру. Це дещо відрізняється від механізму дії звичайних антибіотиків (які взаємодіють із білковими компонентами мембрани). Білки легко змінюються шляхом мутацій, що призводить до стійкості до антибіотиків. Мутації не впливають на ліпіди, тому ймовірність розвитку стійкості до LL-37 дуже низька.
Пептид LL-37 і лікування тканин
Баланс між запаленням і загоєнням тканин дуже тонкий. Запальні реакції абсолютно необхідні, щоб організм міг боротися з патогенами. LL-37, схоже, відіграє роль у балансуванні запалення та загоєння, і принаймні частина цієї ролі опосередковується його впливом на макрофаги.
Макрофаги викликають запалення при виявленні чужорідних патогенів. Вони роблять це, спочатку розпізнаючи патогенні мікроорганізми, а потім надсилаючи сигнали решті організму про необхідність активізації захисту. Як тільки ситуація змінюється і імунна система починає контролювати патогени, макрофаги починають продукувати нові сигнали, які зменшують запалення, дозволяючи організму перейти до наступної фази лікування. Виявляється, пептиди на зразок LL-37 відіграють важливу роль у зворотному перетворенні активації макрофагів. Видалення LL-37 повністю змінює цей процес і перешкоджає зменшенню запальної відповіді.
